Дослідження за поширеністю порушень в роботі скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС)

Дослідження за поширеністю порушень в роботі скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС)

Автор

Аркадій Максимович Боян, к. М. Н., Доцент, лікар вищої атестаційної категорії

Республіканський Центр Стоматологічної Імплантації (РЦСІ),м Харків, Україна

Резюме

Протягом 7 років нами проводилося анкетування хворих, які звернулися за стоматологічною допомогою з метою виявити пацієнтів з порушеннями в роботі скронево-нижньощелепних (СНЩС).
За весь період дослідження нами виявлено, що з 6383 пацієнтів:

  • 25,37% (т.е.1619) не звертали уваги на наявні порушення в роботі СНЩС і планували лікувати тільки зубну патологію; (15,7% – пацієнти з одним симптомом порушення; 7,2% – з двома симптомами; 2,47% – з трьома і більше симптомами, отже з уже жваво дисфункцією СНЩС);
  • тільки 0,7% тобто 48 пацієнтів з 6863 звернулися для лікування дисфункції СНЩС;
  • виявлення пацієнтів з порушеннями в роботі СНЩС дозволить своєчасно розпочати лікування і запобігти розвитку деструктивних процесів в скронево-нижньощелепних суставах.Ключевие слова: Височно-нижньощелепні суглоби (СНЩС), дисфункція СНЩС, м’язово-суглобова дисфункція СНЩС, краніо-мандібулярная дисфункція (КМД).

Актуальність

В останні роки спостерігається збільшення кількості стоматологічних хворих з порушеннями в роботі ВНЧ суглобів. При несвоєчасному лікуванні у них може розвинутися важке стоматологічне захворювання -мишечно-суглобова дисфункція (МСД) скронево-нижньощелепних суглобів. На думку Хватовой В.А., Гришкова М.С., Сьомкіна В.А., Рабухін Н.А., Волкова С.М., Smukler H. та ін. В основі м’язово-суглобової дисфункції (МСД) лежить порушення координованої функції жувальних м’язів, скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) і взаємного розташування елементів СНЩС (головки і диска щодо суглобового горбка). Аналізуючи публікації багатьох авторів, стає очевидним, що дане захворювання зустрічається від 40 до 82% із загального числа пацієнтів, які звернулися за стоматологічною допомогою. Результати досліджень за останні роки свідчать про високу поширеність даної патології СНЩС особливо у молодих людей у ​​віці від 18 до 22 років, що становить 52% пацієнтів.
Манфредини Д., Нардіні Л. Г. стверджують, що поширеність захворювань СНЩС серед населення залишається неясною, що пояснюється недостатньою гомогенність діагностичних критеріїв, які використовуються дослідниками. Деякі автори відзначають, що об’єктивні симптоми м’язово-суглобової дисфункції СНЩС спостерігаються у 1-75% населення, а суб’єктивні у 5-33%. Крім того, як відзначають автори Манфредини Д., Нардіні Л.Г. – поширеність окремих симптомів м’язово-суглобової дисфункції СНЩС серед населення наступна:

  • 8-20% – клацання в області СНЩС;
  • 4-15% – крепітація в області суглоба;
  • 4-10% – біль в області суглоба СНЩС;
  • 3-17,5% – біль в області жувальної мускулатури;
  • 4-9% – обмежене відкривання рота.

Як відзначають Персін Л.С., Шаров М.Н. посилаючись на дані Schiffmann E.L., м’язові порушення зустрічаються у 23% населення, суглобові порушення зустрічаються у 19%, і поєднання м’язово-суглобових порушень зустрічається приблизно у 27% населення. Згідно з даними Rantala Mai, Ahlbert J. Двома найпоширенішими симптомами були клацання в області СНЩС і болю при пальпації жувальної мускулатури, що становить 10-15% обстежених пацієнтів із загального числа звернулися, в той час як інші симптоми МСД СНЩС зустрічалися значно рідше. Таким чином, при аналізі статистичних даних щодо самого захворювання м’язово-суглобової дисфункції СНЩС і окремих проявів симптомів, що свідчать про дисбаланс у функціонуванні СНЩС, видно значна різниця, виражена в процентному відношенні:

  • 40-82% – захворювання м’язово-суглобової дисфункції СНЩС;
  • 3-27% – окремі прояви симптомів захворювання.

При етомFricton J.R., Schiffmann E.L. відзначили, що об’єктивні симптоми м’язово-суглобової дисфункції СНЩС спостерігаються у 1-75% населення, а суб’єктивні – у 5-33%. Для виявлення краніомандібулярной дисфункції (КМД), синонім МСД СНЩС, AhbrsM.O., Jakstat H.O. склали тест, за допомогою якого виявляли окремі симптоми захворювання (несиметричне відкривання рота, шуми, біль в суглобах, оклюзійні порушення та ін.)

Тест оцінювався таким чином:
1. Немає ознак або одна ознака – у пацієнтів немає КМД.
2. Наявність 2-х ознак – у пацієнтів можливо є КМД.
3. Більше 3-х ознак – у пацієнтів точно є КМД.

З вищевикладеного, на думку Ahbrs M.O., Jakstat H.O., Манфредини Д., Нардіні Л.Г. випливає, що наявність у пацієнтів окремих симптомів захворювання, не підтверджує наявність м’язово-суглобової дисфункції СНЩС. У своїх дослідженнях, різні автори вивчали% патології щодо всього населення. Інші автори серед стоматологічних хворих. Не у всіх авторів зрозуміло, на якій кількості об’єктів було проведено дослідження. Для того, щоб виявити поширеність даної патології, серед хворих, які звертаються за стоматологічною допомогою, нами було проведено спеціальне дослідження.

Мета дослідження

Вивчити поширеність порушень в роботі СНЩС серед пацієнтів, работа височно-нижнечелюстных суставов звертаються за стоматологічною допомогою.

Об’єкти і методи дослідження
Об’єктом дослідження були пацієнти, які звернулися за стоматологічною допомогою в багатопрофільну стоматологічну клініку (Республіканський центр стоматологічної імплантації, м.Харків).
Виявлення осіб, які мають порушення в роботі СНЩС здійснювалося шляхом аналізу спеціальної анкети, яку заповнював сам пацієнт при зверненні в клініку. Анкета містила прості зрозумілі обивателю питання. (Додаток 1)
При наявності позитивних відповідей пацієнта, що вказують на порушення в роботі ВНЧ суглобах, з пацієнтом проводилося додаткову співбесіду включає збір анамнезу і детальний огляд.

Додаток 1.
Анкета стоматологічного пацієнта з питаннями, що стосуються функціонування СНЩС

  • Чи відчуваєте Ви утруднення при жуванні? *
  • Чи відчуваєте Ви болі в СНЩС?
  • Чи виникає у Вас відчуття клацання при відкритті та закритті рота?
  • Чи відчуваєте Ви обмеження при відкриванні рота?
  • Чи виникають у Вас болі в ділянці обличчя?

*Примітка: в дослідженнях враховувалися лише пацієнти, що мали труднощі при пережовуванні їжі, не пов’язані зі значною втратою зубів.

Результати дослідження та їх аналіз

З 2007 по 2013рр. звернулися за стоматологічною допомогою 6863 людини у віці від 18 років і старше. Анкети погодилися заповнити 6383 осіб, тобто 7% з різних причин відмовилися від анкетування. У 134 осіб (2,1%) після обстеження, незважаючи на вказані ними симптоми, порушень в роботі СНЩС не виявлено.
Пацієнти, які звернулися цілеспрямовано на лікування МСД СНЩС НЕ анкетованих, їх кількість склала 48 від загального числа звернулися – 6863, тобто приблизно 0,7%.
Із загальної кількості осіб, які заповнили анкети (6383 осіб):

  • чоловіків – 3000 (47%);
  • жінок – 3383(53%).
  • з одним симптомом – 1 002 людини (що склало 15,7%);
  • з двома симптомами – 459 человек (7,2%)
  • з трьома симптомами – 157 человек (2,47%)

З трьома симптомами

Анкетування пацієнтів, як доступний, з незначними витратами і інформативний метод, дозволяє виявляти хворих, що мають порушення в роботі скронево-нижньощелепних суглобів. Це дозволить своєчасно розпочати лікування і запобігти розвитку деструктивних процесів в скронево-нижньощелепних суглобах.

Висновки

  • З 6863 чоловік, які звернулися за стоматологічною допомогою, тільки 48 осіб або 0,7% цілеспрямовано звернулися за лікувальною допомогою з приводу м’язово-суглобової дисфункції.
  • З 6383 пацієнтів, які заповнили анкети, з одним симптомом, що вказують на порушення в СНЩС, виявлено 1002 людини, що склало 15,7%; з двома симптомами – 459 (7,2%).
  • Кількість пацієнтів з трьома і більше симптомами, що вказують на дисфункцію СНЩС, становить 157 хворих (2,47%).
  • У 1619 хворих (25,37%) з 6383, які звернулися за стоматологічною допомогою, виявлені порушення в роботі СНЩС, включаючи 2,47% з розвиненої дисфункцією ВНЧ суглобів, які на це не звертали уваги і отже не збиралися займатися лікуванням.
  • Запропонована методика виявлення осіб з порушеннями у функціонуванні СНЩС ефективна, проста, доступна і може бути запропонована для застосування в широкій стоматологічній практиці.

Оставить коментарий